Основні способи фіксації ВРХ
Ветеринарне та тваринницьке обслуговування великої рогатої худоби в більшості випадків передбачає безпосередній контакт людини з твариною. При цьому далеко не всі маніпуляції худоба сприймає спокійно: рефлекси змушують її «включати захист», що загрожує травмами як для фахівця, так і для самої тварини. Щоб уникнути негативного розвитку подій, практично широко застосовуються різні методи фіксації ВРХ.
Завдання фіксації ВРХ
При обстеженні тварин та проведенні профілактичних чи лікувальних маніпуляцій фіксація дозволяє:
- Надати тварині положення, що забезпечує добрий доступ до необхідної частини тіла;
- Нівелювати можливість нанесення травм людині;
- Виключити можливість травмування самої тварини.
Часто паралельно з «механічною» фіксацією агресивною або переляканою твариною вводять спеціальні заспокійливі препарати.
За розташуванням тварини розрізняють фіксацію в стоячому або лежачому положенні. Один із поширених прийомів у першому випадку – фіксація голови, яка проводиться захопленням рогів руками, мотузкою або спеціальним інструментом. Один із поширених пристроїв – накладання на носову перегородку спеціальних щипців. Фіксація цієї, достатньо, ніжної зони змушує тварину завмерти, боячись травмувати перегородку та стійко переносити більшість маніпуляцій.
Передні та задні кінцівки «по-старому» фіксують за допомогою різного роду пут або мотузок, за допомогою яких кінцівка надійно знерухомлюється. Іноді цю функцію виконує обвитий навколо задньої кінцівки хвіст –, жодна корова не захоче його добровільно відірвати. Широко використовується фіксація між двома стовпами з розташованою вище холки поперечкою, яка дозволяє закріплювати ремені або мотузки для фіксації в потрібних місцях та необхідної кількості.
Сучасні виробники пропонують спеціальніше обладнання – спеціальні верстати для фіксації ВРХ. Найпросунутіші моделі поєднують можливості як фіксації стоячи, як і лежачи (наприклад, як столи для проведення операцій).
Фіксація тварин у лежачому положенні
Для проведення деяких маніпуляцій (хірургічних та деяких інших) велика рогата худоба доцільніше використовувати фіксацію в лежачому положенні, яку передує правильний (що виключає травми) повал тварини. Перед цією операцією тварину рекомендують потримати без корму протягом 10-12 годин. Існує кілька методів повалу, які зводяться до підгинання ніг тварини та повільного її «укладання» на бік за допомогою спеціальних мотузок. Вони ж надалі служать для надійної фіксації тварини (верхніх кінцівок та голови різними способами), що виключають травмування людини (у тому числі при можливому обриві однієї з мотузок).