Основні види шовного матеріалу та сфери їх застосування
У сучасній медичній та ветеринарній хірургічній практиці використовуються різні види шовного матеріалу, кожен з яких має свою будову та характеристики та, відповідно, свою сферу застосування.
Шовний матеріал є допоміжним хірургічним «розхідником» та використовується фахівцями, які (хочеться вірити) вивчають професію не за статтями в інтернеті. Втім, простому обивателю теж буде цікаво, які бувають шовні матеріали і в чому їхня відмінність.
Типи шовних матеріалів&
Правильний вибір шовного матеріалу у хірургії має важливе значення. Від нього залежить можливість надійного та міцного з'єднання тканин (шва), швидкість загоєння рани, ступінь ризику появи післяопераційних ускладнень тощо.
Основними відмінними рисами різних хірургічних нетей є матеріал, будова нитки, здатність до саморозкладання (біодеструкції). За структурою всі нитки поділяються на моно- та поліфіламентні. Перші, як і випливає із назви, складаються з єдиного волокна. Така структура вважається фахівцями найменш травмуючої і завдяки малій товщині може застосовуватися для з'єднання дуже дрібні і тонкі тканини.&
Поліфіламентні нитки бувають:
- Крученими;
- Плетеними;
- Комбінованими (з гладким покриттям).
«Зв'язка» полініті забезпечує підвищену міцність шовного матеріалу та надійності вузлів, проте вважаються більш травмуючими тканини, що обмежує їх сферу застосування.&
Біодеструкція шовного матеріалу&
Один з найважливіших показників шовного матеріалу – здатність до біодеструкції (самостійного розкладання з часом). Всі хірургічні нитки поділяються на ті, що розсмоктуються і не розсмоктуються. При цьому матеріали першої групи можуть мати швидкість розсмоктування: від декількох днів до декількох місяців.&
Швидко розсмоктуються вважаються:
- Кетгут;
- Нитки з урахуванням натуральної целюлози;
- Синтетичні матеріали дексон, вікрил, полісорб тощо
- Інші види штучного походження (поліуретан, полідіоксанон тощо).
Тривалою біодеструкцією характеризуються такі поширені хірургічні матеріали, як шовк та капрон.&
Не розсмоктуються (вимагають зняття і тому використовуються виключно для зовнішніх, шкірних, швів):
- Поліефірні нитки (наприклад, лавсан чи нейлон);
- Поліолефіни (пропілен) та нитки на їх основі;
- Фтормолімери;
- Металеві скоби (дроти).
Товщина, структура, матеріал та ступінь біологічного руйнування - основні фактори, що зумовлюють вибір хірургічної нитки.& & &
Так, кетгут – матеріал із еластичних тканин тваринного походження розсмоктується за 7-11 днів і широко застосовується на операціях внутрішніх органів. При необхідності тривалої фіксації «застосовують шовк (з природних волокон), який розсмоктується за 6-12 місяців, але в той же час відрізняється сорбційними властивостями, що викликають в деяких випадках запальні процеси.&
Такі синтетичні матеріали, як капрон, розробляються з урахуванням комплексу кращих характеристик природних ниток: вони відрізняються підвищеною міцністю, оптимальним періодом розсмоктування, надійністю вузлів і відсутністю алергічних і запальних реакцією тканин.
Шви, що не розсмоктуються, застосовуються в кардіохірургії, травматології, ортопедії та інших напрямках медицини для накладання «постійних» міцних швів.&
